Німецька та нідерландська: Одна мовна родина

Німецька та нідерландська мови належать до західногерманської мовної сім'ї. Вони походять від спільної прамови - прагерманської. Тому між цими двома мовами існує багато спільного.

Словниковий запас: Багато спільних слів

У німецькій та нідерландській мовах є багато слів, які звучать однаково або дуже схоже. Такі слова називаються «когнатами». Ось кілька прикладів:

• Glas: німецькою Glas, нідерландською glas
• Wasser: німецькою Wasser, нідерландською water
• Hund: німецькою Hund, нідерландською hond
• Bruder: німецькою Bruder, нідерландською broer
• Schwester: німецькою Schwester, нідерландською zus

Навіть цілі речення можуть бути дуже схожими:

• Guten Morgen: Guten Morgen німецькою, goedemorgen нідерландською
• Guten Tag: Guten Tag німецькою, goedendag нідерландською
• Es ist sonnig: Es ist sonnig німецькою, het is zonnig нідерландською

Хибні друзі

Іноді є слова, які виглядають схоже, але мають інше значення. Їх називають «хибними друзями».

• Нідерландською zee означає «море», а meer - «озеро». Німецькою See (чоловічий рід, der See) означає «озеро» (тобто внутрішня водойма), а See (жіночий рід, die See) - «море».
• Нідерландське слово liegen означає «брехати». Німецьке слово liegen означає «лежати».
• Нідерландське слово liegen також може означати «розташовуватися десь». Німецьке слово lügen означає «говорити неправду».
• Нідерландською pijnlijk означає «болісно». Німецькою peinlich означає «незручно» або «соромно».
• Нідерландською mogen означає «дозволено бути». Німецькою mögen означає «подобатися хтось або щось». Але нідерландське слово також може означати «подобатися комусь».

Вимова: Деякі звуки відрізняються

Хоча багато слів схожі, вони часто звучать по-різному. Важливою причиною цього є так званий «високонімецький зсув приголосних», який відбувся багато століть тому. Німецькі діалекти зазнали впливу цього зсуву, а нідерландські - ні.

Наприклад, глухі вибухові приголосні p, t, k у нідерландській мові перетворилися на фрикативні f, s, ch у німецькій, особливо між голосними або на кінці слова після голосної. Приклади:

• Schiff: нідерландською schip, німецькою Schiff
• Wasser: нідерландською water, німецькою Wasser
• ich: нідерландською ik, німецькою ich

На початку слова, при подвоєнні приголосних або після l чи r, ці глухі вибухові приголосні стають африкатами (комбінація вибухового та фрикативного звуку). Приклади:

• Apfel: нідерландською appel, німецькою Apfel
• Herz: нідерландською hart, німецькою Herz

Інша відмінність стосується d до t. Німецьке t могло походити від попереднього d. Приклад:

• Tag: нідерландською dag, німецькою Tag

Інші відмінності у вимові

Існують також інші відмінності у вимові, які не пов'язані з високонімецьким зсувом приголосних:

• Звук g у Gott: нідерландською God (часто шиплячий g), німецькою Gott (як в англійській).
• Звук w у Wasser: нідерландською water (звук між w та v на початку та в середині слова), німецькою Wasser (як v в англійській).
• Звук r у Jahr: нідерландською jaar (часто розкотистий r), німецькою Jahr (часто голосний).
• Звук ch у Rau: нідерландською ruw, німецькою rau.

Деякі літери пишуться однаково, але звучать по-різному, як g. Деякі пишуться по-різному і звучать по-різному, як z у нідерландській (z) і s у німецькій (s). А деякі пишуться по-різному, але звучать схоже, як голосні у jaar (нідерландською) та Jahr (німецькою) або goed (нідерландською) та gut (німецькою).

У німецькій мові також є літера ß (гострий s), яка використовується після довгих голосних або дифтонгів. Після коротких голосних пишеться ss. У нідерландській мові завжди пишеться лише s, наприклад zomer (літо) нідерландською та Sommer німецькою.

Граматика: Важливі відмінності

Граматика - ще одна сфера зі схожістю та відмінностями.

Граматичний рід та артиклі

Німецька мова має три граматичні роди: чоловічий, жіночий і середній. Історично нідерландська мова також мала три роди, але сьогодні практично залишилося лише два: спільний рід (для чоловічого та жіночого) та середній.

Тому в німецькій мові є три означених артиклі (der, die, das) і два неозначених артиклі (ein, eine), тоді як у нідерландській є лише два означених артиклі (de, het) і один неозначений артикль (een).

Відмінки (Kasus)

У німецькій мові є чотири відмінки: називний, родовий, давальний і знахідний. Іменники, артиклі та прикметники змінюють свою форму залежно від відмінка. Наприклад:

• Der rote Fisch ist teuer. (Називний відмінок)
• Ich mag den roten Fisch. (Знахідний відмінок)

У нідерландській мові раніше також були відмінки, але сьогодні вони більше не використовуються. Це робить нідерландську мову простішою для вивчення в цьому плані, оскільки не потрібно запам'ятовувати складні відмінкові форми. Таким чином, форма de rode vis (червона риба) залишається незмінною як у називному, так і в знахідному відмінку.

Будова речення (Порядок слів)

Загалом, порядок слів у німецькій та нідерландській мовах схожий. Часто він схожий і на англійську:

• Ich kann sehr gut Klavier spielen. (Німецькою)
• Ik kan heel goed piano spelen. (Нідерландською)

В обох мовах дієслово, що відмінюється, стоїть на другій позиції в головному реченні, а дієслово, що не відмінюється, або інші дієслова - в кінці речення. Якщо є кілька допоміжних дієслів, порядок може трохи відрізнятися:

• Ich möchte Klavier spielen können. (Німецькою)
• Ik wil piano kunnen spelen. (Нідерландською)

Схожість є і в підрядних реченнях. Дієслово стоїть у кінці. Приклад:

• Er weiß, dass ich Klavier spielen kann. (Німецькою)
• Hij weet dat ik piano kan spelen. (Нідерландською)

Умовні речення

У умовних реченнях також є цікаві відмінності. Наприклад:

• Wenn ich genug Geld hätte, würde ich mir ein Auto kaufen. (Німецькою)
• Als ik genoeg geld had, zou ik een auto kopen. (Нідерландською)

У нідерландській мові часто використовується дійсний спосіб (індикатив), тоді як німецька використовує умовний спосіб II для вираження гіпотетичної ситуації (hätte замість hatte). Крім того, німецька мова в цьому прикладі використовує зворотний займенник (mir), який не є типовим для нідерландської. Означений артикль ein у німецькій є середнього роду і стоїть у знахідному відмінку, тоді як у нідерландській є лише одна форма неозначеного артикля.

Незважаючи на багато схожості, німецька та нідерландська мови не є повністю взаємозрозумілими, особливо коли говорять швидко. Письмовий текст часто легше зрозуміти, ніж усне мовлення.